Розвиток творчих здібностей
на уроках трудового навчання
Кожний юнак, кожна
дівчина повинні знати,
що, навчаючись у школі, їм треба готувати себе
до праці, до того, щоб створювати цінності,
корисні для людини, для суспільства.
В.
Сухомлинський
Вступ
Проблема творчості стала в наші дні самою актуальною,
тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської
діяльності. Розвиток креативності учнів в процесі шкільного життя здобуває одне
з найважливіших значень.
У сучасній школі проблема здібностей є одним із самих
серйозних питань. Незважаючи на удаване вирішення проблеми здібностей, справа
виглядає набагато серйозніше. Часткова чи повна відсутність сучасних методик у
школах найчастіше не дозволяє дитині цілком виявити всю гаму своїх здібностей.
Тому вважаю
головним своїм обов’язком навчати учнів, розвивати їх творчий потенціал,
сприяти всебічному інтелектуальному розвитку.
Розвиток технічної творчості учнів - важливий засіб формування особистості
технічно розвиненого учня. Воно припускає насамперед формування відповідних
моральних якостей особистості, основ наукового світогляду, творчого відношення
до праці, глибоких і міцних професійних і загальних знань, а також умінь і
навичок гнучкого оперування цими знаннями на практиці.
Потрібно не просто дати учню базовий рівень освіти, а сформувати компетентності,
яких потребує сьогодні суспільство:
креативність, здібність навчатися усе життя, комунікативність,
самовдосконалення.
Тому обрана
проблема «Розвиток творчих здібностей
особистості на уроках трудового навчання» є актуальною та життєво необхідною.
1.1 Суть технічної творчості та її
значення для всебічного розвитку учнів
Підвищити продуктивність праці у галузі
виробництва можна, застосовуючи нову техніку і технологію, а також впроваджуючи
наукову організацію праці. Проте в усіх випадках важливим засобом просування вперед
стає винахідництво та раціоналізація, за рахунок яких вдається досягти значної
економії, значно підвищити продуктивність праці, піднести рівень якості
продукції.
Як показують дослідження I.I. Смагіна, технічна
творча діяльність дітей характеризується тими самими закономірностями, що й
творча технічна діяльність дорослих людей, а саме:
1) все, що створюється дітьми, незалежно від
суспільного значення наслідків праці, є результатом кропіткої напруженої
діяльності;
2) творча
діяльність дітей наближається до творчої діяльності дорослих і за значенням у
процесі її основних психічних компонентів;
3) творча діяльність
дітей характеризується тими самими станами, що й творча діяльність дорослих.
Поряд з цим вивчення наслідків творчої праці учнів
показує, що і творча діяльність дітей мас ряд особливостей.
1. За невеликим винятком вони створюють нові
продукти, що не мають суспільного значення, тобто створюють нове для себе, тим
часом як суспільству не нове вже відомо. Отже, таке нове має суб'єктивний
характер, проте з точки зору психології праця учнів не позбавляється при цьому
творчого характеру, бо у процесі її діти роблять для себе відкриття.
2. Навчальний характер дитячої технічної творчості
висуває на перший план не результати творчої діяльності, а підготовку до неї в
майбутньому у виробничих умовах. Основним джерелом творчої діяльності учнів має
бути досвід, нагромаджений у цій галузі та переданий у доступній формі в
процесі навчання.
3. Творча діяльність учнів відзначається нижчим
рівнем самостійності
З наведених особливостей дитячої технічної творчої
діяльності видно, що вона можлива лише при систематичному і цілеспрямованому
педагогічному керівництві.
У процесі технічної творчої діяльності в учнів
виробляється вміння виділяти відчуття окремих якостей та властивостей
матеріалів, сприймати конструктивні особливості деталей вузлів та виробів у
цілому.
Спостережливість - одна з основ творчої
діяльності. Учні привчаються закріплювати результати спостережень, у формі
короткого запису, схеми, малюнка, що допомагає краще зосереджувати увагу,
підвищує почуття відповідальності, привчає до точності та самоконтролю, до
"технічної зіркості".
У процесі технічної творчості розвивається увага
учнів, бо їм доводиться планувати технологічний процес, зосереджувати свою
увагу на будові деталей та вузлів виробу. їх взаємодії під час складання та
налагоджування. Планування та виготовлення складніших виробів потребують
особливої концентрації уваги з боку учнів. Концентрована увага необхідна,
наприклад, під час виготовлення креслень, розмічання, складання схем, монтажу
тощо.
Особливе місце й роль у творчості учнів належить
технічному мисленню. Як вказує: ряд дослідників воно спрямоване на пізнання
технічних та технологічних явищ і процесів, на пізнання суттєвих зв'язків між
ними. Для технічного мислення характерні такі якості, як гнучкість,
оперативність, активність у розв'язанні ряду спеціальних питань. Людина з
розвиненим технічним мисленням володіє системою узагальнених знань, навичок,
розуміє технічні взаємозв'язки конструкцій, функції окремих деталей учні, що
володіють технічним мисленням, вміють легко читати креслення, визначаючи
кількість деталей, з яких складатиметься виріб. Знаючи властивості оброблюваних
матеріалів, вони вміють вибирати такі з них, які найбільше відповідають
технічним умовам.
Творчі здібності розвиваються протягом усього
життя особистості завдяки засвоєнню нею суспільно-історичного досвіду. Особливо
інтенсивно цей розвиток відбувається в школі. Саме тут у дітей часто
виявляються здібності до найрізноманітніших видів діяльності, у тому числі й
творчої. У цей період дуже важливо виявити і стимулювати такі прояви. І в цьому
плані величезні можливості має освітня галузь «Технології», предмети якої
найбільше підходять для організації стимулювання творчого мислення
Навчальна новизна поставленого завдання є важливим
і суттєвим стимулом діяльності. Без глибокого інтересу до об'єкта праці
неможлива творча діяльність індивіда. Саме інтерес виступає важливим
мотиваційним стимулом навчально-трудової діяльності учнів, особливо під час
виконання ними практичних завдань. Важливо дібрати такі завдання, які неможливо
було б виконати, застосовуючи формально знання як основ технологій зокрема, так
і основ наук у цілому, або користуючись лише певним алгоритмом трудової
діяльності.
Завдання, відібрані для роботи з учнями на уроках
трудового навчання, мають бути посильними та доступними. Ця вимога прямо
випливає із загально дидактичного принципу доступності, який полягає в такому
співвідношенні складності поставленого завдання з практичними можливостями
учнів, яке б стимулювало активні розумові й трудові зусилля, спрямовані на його
вирішення, давало б розвивальний ефект.
Завдання з технічним змістом, які найчастіше
використовую на уроках трудового навчання, поділяються на такі основні типи:
• «Графічні (на читання зображення, на складання
зображення, на доопрацювання зображення).
• Технологічні (на вибір раціональної технології
виготовлення виробу, на поліпшення технологічного процесу, на пояснення
технологічного процесу, на вибір заготовки; на вибір раціонального способу
підготовки заготовки, на вибір інструментів та пристроїв; на контроль
технологічного процесу).
• Конструкторські (на розробку конструкції, на
вдосконалення конструкції, на пояснення конструкції, на внесення змін у
конструкцію, на доконструювання).
• Розрахункові (на визначення розмірів, на
знаходження параметрів технологічних процесів).
• Контрольно-тренувальні (на знання термінології,
на знання будови технічних об'єктів, на перевірку засвоєння учнями основ
програмового матеріалу, на знання призначення інструментів та пристроїв).
Виходячи з наведеної класифікації, маю можливість
виділити 3 або 4 основні рівні організації дидактичного матеріалу в форму
конструктивно-технічних задач:
Рівень «А» — шаблонно-тренувальний — включає в
себе: контрольно-тренувальні запитання і задачі, графічні — на читання
зображення, на розмічання заготовки; технологічні — на пояснення технологічного
процесу; задачі на пояснення конструкції вибору за готовими зразками.
Рівень «В» — розрахунково-технологічний — усі інші
технологічні задачі, розрахункові задачі на знаходження параметрів
технологічних процесів. У разі потреби можна диференціювати задачі цього рівня
окремо на розрахункові та технологічні, складаючи дидактичний матеріал не за
трьома, а за чотирма окремими рівнями.
Рівень «С» — конструктивно-технічний (творчий
рівень) — конструкторські задачі, графічні задачі на складання документації
технологічного процесу виготовлення виробу пропонованої конструкції.
У процесі аналізу учнями бажаного результату
розв'язку та пошуку структурно-компонентних елементів, які дали б змогу досягти
його, відбувається розвиток особистості учня, формуються стійкі знання та
мотиви їх активного пошуку, засвоюються методологічні підходи до вирішення
конкретних технічних суперечностей. Навіть у тому разі, коли пропоновані учням
на уроках завдання містять елемент новизни тільки для учнів і результати
діяльності школярів не мають суспільного значення у вигляді готового продукту,
затрати часу на організацію і проведення такої роботи повністю компенсуються
значним зростанням інтересу учнів до технічних об'єктів і технологічних
прийомів, розвитком їхнього творчого арсеналу, зміною ставлення до процесу та
результатів праці. Тому можна зробити висновок про педагогічну доцільність саме
такого підходу до складання відповідних різнорівневих завдань.
2.2 Методи
творчої діяльності на уроках трудового навчання
Пояснювально-ілюстративні
методи. Пояснювально-ілюстративні методи досить часто
використовуються на заняттях з трудового навчання з виховною метою. Це лекції,
розповіді з демонстраціями слайдів, фотографій та інших ілюстративних
матеріалів, захист учнями розроблених ними проектів, екскурсії на виробництво
тощо. Використання цих методів не лише спрямоване на повідомлення учням нових
відомостей, а й на створення певного емоційного мікроклімату, робить зі
школярів активних співучасників процесу пізнання. У роботі вчителя трудового
навчання ілюстрації мають розкривати найцікавіші та конкретні питання, які
виникають в учнів. Репродуктивні
методи. У психології поняття репродукції включає в себе відтворення
утриманого в пам’яті. Стосовно роботи на уроках трудового навчання
репродуктивні методи включають спільні дії вчителя та учнів у відтворенні
технологічного процесу, необхідного для отримання об’єкта праці Репродуктивні методи найчастіше
використовуються на початку засвоєння певної теми. Ефективним засобом розвитку
технічно-творчих здібностей, зокрема молодших школярів, є їх робота зі збирання
іграшок із набору “Конструктор”.
Алгоритмічні методи пошуку
технічних рішень. Формулюючи завдання в загальному
вигляді, школярі часто пов’язують їх із необхідністю, наприклад, підвищувати
продуктивність праці тощо. Тому необхідно допомогти учням перейти від
загального завдання до конкретного, тобто до елементарних складових, виконання
яких не викликає особливих утруднень. Такий підхід до розв’язання різного роду
завдань дозволяє чіткіше планувати послідовність виконання певних робіт на
уроках трудового навчання.
Дослідницькі методи. На основі творчої діяльності професійних конструкторів
розроблено низку спеціальних методів, які можна рекомендувати для розвитку
технічно-творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання. Ці методи поділяються
на дві групи: перші пов’язані зі змістом роботи, другі – із загальною
стимуляцією і виробленням у дитини якостей, необхідних для успішної роботи в
умовах, наближених до виробництва.
Метод пошуку аналогів. Загальновідомо, що людині властиве наслідування: сам
розвиток і навчання дитини – це процес довгострокового наслідування дорослих.
Наочно цей метод виявляється і в процесі трудового навчання. Метод пошуку
аналогів ґрунтується на тому, що в основу нової конструкції може бути покладена
вже існуюча.
У процесі трудового навчання
потрібно якомога більше використовувати наочні засоби, тобто діючі моделі,
механізми, навчальні фільми, плакати, тому що власний досвід учнів може бути ще
не досить великим і їм ніде брати аналоги.
Метод реконструкції. Цей метод протилежний попередньому і базується на
внесенні змін до існуючого об’єкту, у його структуру та функції. Використання
цього метода пов’язане з пошуком нових оригінальних розв’язків. Учням
пропонується відома конструкція, і вони повинні створити нову, протилежну за
структурою чи функцією. При використанні цього методу головним є дати дітям
повну свободу.
Метод комбінування. Метод комбінування – це створення моделей за допомогою
поєднання деталей або окремих функцій з інших конструкцій. Цей метод тісно
пов’язаний з двома попередніми і спрямований на пошук нових підходів. У техніці
дуже багато об’єктів побудовано саме за допомогою комбінування елементів
вузлів, блоків із різних конструкцій, а в результаті одержується зовсім нова
конструкція.
Метод цільового
експериментування. У повсякденному житті часто
бувають ситуації, коли застосовувати якийсь певний метод неможливо. Тоді
використовують метод цільового експериментування. Психологи, які вивчають
творчу особистість, установили, що у багатьох винахідників конструктивні ідеї
часто виникають при “контакті” з думками інших.
Евристичний метод. Поряд із цим існує евристичний метод розвитку процесу
технічної творчості. Суть цього методу полягає у використанні при пошуку
розв’язання проблемних завдань завчасно підготовлених запитань. Винахідник
відповідає на ці запитання і в зв’язку з ними аналізує своє завдання.
Застосування будь-якого із
перерахованих методів у діяльності учнів з метою розвитку технічно-творчих
здібностей на уроках трудового навчання залежить від матеріально-технічної
бази, тобто наявності демонстраційних стендів, технічних засобів навчання,
різноманітних наочних посібників, установок, діючих моделей, технологічного
устаткування.
Технології впровадження досвіду
Розвиток творчих здібностей на уроках трудового навчання здійснюю за
допомогою інноваційних технологій. Інноваційні технології, (інтерактивні
технології навчання, технологія проектного навчання, особистісно зорієнтована
технологія, комп’ютерна технологія), шляхом взаємодії удосконалюють урок в
цілому, підвищують його ефективність.
2.1 Впровадження
інформаційних технологій
Людина, яка володіє технологіями та
інформацією, має інший, новий стиль мислення, принципово інакше підходить до
оцінювання проблеми, що виникла; до організації своєї діяльності. Трудове навчання — це особливий
навчальний предмет, який вимагає засвоєння учнями великої кількості
різнобічних умінь та навичок, без яких
неможливе подальше формування, вдосконалення алгоритмів дій та їх творче застосування,
а використання комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання дозволяє
формувати та розвивати в учнів компетентності саморозвитку та самоосвіти,
інформаційні, комунікативні, полікультурні, а за умови залучення прикладних
комп’ютерних програм, ще й компетентності продуктивної творчої діяльності.
Під
час проведення уроків
я використовую програмні
засоби навчання: презентації, відеоролики, фотографії.
Комп'ютерна презентація викликає у дітей бажання працювати на уроці. Мотивація учбової діяльності зростає в
декілька разів. Презентація звільняє учителя від традиційного використання
дошки. Етапи уроку, основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал. чітко
і наочно виконані на слайдах, сприяють концентрації уваги учнів і активізації
їх діяльності.
Впровадження особистісно-орієнтованих
технологій
Я вбачаю завдання учителя, як технолога
навчального процесу в організації його таким чином, щоб отримати
найбільшу ефективність кожного уроку. Ефективне керівництво процесом навчання
створює оптимальні умови для прояву самостійності, творчої активності, дозволяє
здійснювати індивідуальний підхід. Грунтовна підготовка матеріально-технічної
бази та дидактичного оснащення, також є неодмінною складовою ефективної
організації навчального процесу. З метою впровадження особистісно орієнтованої технології, я
намагаюся організовувати навчальну роботу так, щоб усі учні самі відкривали
нове, а не одержували «готові відповіді». Поступово впроваджую елементи
групової роботи, самостійної роботи з підручником, посібниками. роздатковим
матеріалом, приділяю велику увагу дослідницькій та творчій роботі. Саме такі заняття спрямовані на те,
щоб учні вчилися вести полеміку, обґрунтовувати власну позицію при обговоренні,
що важливо для формування аналітичного мислення, розвитку особистості, а відтак
— комунікативної компетентності. Уміння дитини самостійно працювати з інформаційними джерелами – це гарантія того,
що усі виникаючі питання та отримані завдання дитина здатна вирішити сама.
2.2 Впровадження технології
формування творчої особистості
З метою формування та розвитку творчої особистості учня використовуються
елементи народознавства та знайомство учнів з різними видами творчості, виробами
декоративно-прикладного мистецтва. На заняттях гуртків діти працюють в різних
техніках декоративно-прикладного, образотворчого мистецтва, що сприяє
підвищенню інтересу у дітей до самобутньої української культури.
Для розвитку самостійності та творчих
здібностей використовуємо організовуємо презентації, виставки робіт. Ефективним
та захоплюючим для учнів є шефство над дошкільним навчальним закладом «Сонечко», вихованцям якого школярі дарують
вироби, виготовлені власноруч. Вміло організована робота дає змогу кожному бачити реальний її результат,
конкретне корисне значення. Наприклад, ремонт книжок, виготовлення масок на
новорічний карнавал, ялинкових іграшок, дидактичного матеріалу для інших
уроків, виробів прикладного мистецтва на ярмарок-продаж, шкільну районну
виставку тощо.
На прикладі іграшок розкриваються секрети
майстерності народних умільців. А знання історії, традицій народу розвивають у
дітей здібності розпізнавати і порівнювати твори мистецтва. Це розширює і
збагачує їхній кругозір, споріднює урок трудового навчання та образотворчого
мистецтва, вкосить елементи народознавства. Школярі ознайомлюються з
Петриківським розписом, народним декоративно-прикладним мистецтвом, з історією
писанок, символікою, українськими оберегами, національним орнаментом, народним
мистецтвом витинанки, художніми виробами тощо. Такі уроки збагачують учнів
новими знаннями, урізноманітнюють їхню діяльність, розвивають інтелект.
2.3. Впровадження
проектної технології
Підвищити
активність учнів у самостійному отриманні знань, набутті навичок здійснення
практичної діяльності можна шляхом впровадження проектної технології, яка
основана на використанні проблемних, дослідницьких методів.
Опираюся на головні принципи у реалізації даної
технології: самостійність, діяльність, результативність, проектна технологія
дозволяє успішно формувати ключові компетентності особистості, необхідні у
подальшому житті: комунікативні, інформаційні, соціальні, компетентності, пов’язані з життям в багатокультурному
суспільстві, з навичками вчитися все
життя; а головне, спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів.
Висновки
Отже, я як учитель трудового навчання, здійснюю формування технічно та технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й
активної трудової діяльності в умовах
сучасного високотехнологічного,
інформаційного суспільства. Творчі завдання важливі для формування
асоціативного мислення, оволодіння навичками порівняльного аналізу за допомогою
міркування, профорієнтаційній роботі.
Результатом
розвитку творчих здібностей вихованців, на мою думку,
є формування якісно нових цінностей (об’єктивних чи суб’єктивних), значущих для
творчого особистісного становлення протягом життя, розвиток моральних якостей і
властивостей учнів, а уроки трудового не тільки закріплюють і покращують
знання та практичні навички учнів, а й виявляють їх творчий потенціал, розвивають
здібності і надають можливість самоствердитися, самореалізуватися, враховуючи
національні традиції.
Використана література:
1. Настільна книга педагога. Посібник
для тих, хто хоче бути вчителем-майстром /Упорядники: Андрєєва В. М., Григораш В. В. – Х.: Вид. група
«Основа», 2006. – 352 с.
2. Чернишова Р., Андрюханова В. Мета сучасної школи -
компетентність//Директор школи. Україна.- 2001. - №8. – С. 91 – 96.
3. Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука. 2 изд., дополн.
- Петрозаводск: Скандинавия, 2004. - 208 с.
4. Жалдак М.І., Лапінський В.В, Шут М.І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання
математики, фізики, інформатики: Посібник для вчителів. – К.: – НПУ імені
М.П.Драгоманова. – 2004. – 182 с.
5. Кава
Л.Г. Розвиток творчих здібностей на уроках трудового навчання. Жидачівська
гімназія, 2013р.- 35с.
7. Коберник О.М., Ящук С.М. Методика
організації проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання:
Навчально-методичний посібник. – Умань, 2001. – 82 с.
8. .Н.В.Слюсаренко «Розвиток творчих здібностей
учнів 5-9 класів на уроках обслуговуючої праці засобами ігрової діяльності»
(2002).
9.
Музика О.Л. Цінності
обдарованої особистості. – «Обдарована дитина» (1998).
10. Барко В.І., Тютюнников А.М. «Як визначити творчі здібності дитини?»(1991).
